ГРА́ЙКА, КИ,
Гра́йка, ки, ж.
1) Игра, партія игры. Ходіт до мене на грайку. Вх. Зн. 12.
2) Родъ сильно жужжащей при полетѣ мухи. Вх. Зн. 12.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 321.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГРА́ЙЛИВИЙ, А, Е. →← ГРА́ЙВОРОН, НА,